Галичина.Інфо
У Львівському історичному музеї виставка артефактів VIII-XIII ст.ст
Сьогодні, 28 грудня, у Львівському історичному музеї відкрили історико-археологічну виставку, присвячену 200-річчю досліджень видатної пам'ятки археології Пліснесько (с. Підгірці Бродівського району).
На виставці представлені фотографії поховань, які знайшли в Пліснеському городищі, можна побачити прикраси та предмети побуту: речі з металу, кераміку.
«За двісті років унікальні знахідки трапляються щороку і виділяти окремі знахідки не можна, бо це комплекс. Є важливими навіть дрібні речі: кераміка та металеві речі. Знахідки з городища є одними з найпрезентабельніших речей, які зберігаються у Львівському історичному музеї. Пліснесько є важливою пам’яткою формування держави, зародження культури в цьому регіоні. Комплекс може бути придатним не лише для вирішення наукових проблем, але має великий туристичний потенціал. Можна реконструювати окремі елементи городища, наприклад, оборонні конструкції, житлову забудову. Окремі елементи можна збудувати з дерева, поблизу є ліс», - розповів директор археологічного музею ЛНУ ім.. Івана Франка Ярослав Погорєльський.
Лише у 1946-49 р.р. Іван Старчук розкопав 28 жител, 96 ігумаційних поховань, 5 курганів. Результати розкопок різних років допомогли науковцям виділити два періоди розвитку пам’ятки: слов’янський (VIII-X) та давньоукраїнський (IX-XIII).
Директор Львівської картинної галереї Борис Возницький не виключає можливості того, що княгиня Ольга народилася саме в Пліснеську. Він планує поставити пам’ятник видатній володарці Київської Русі біля Пліснеського городища.
Під час розкопок у Пліснеському городищі, що знаходиться поблизу села Підгірці Бродівського району Львівської області, археологи знайшли цінні пам’ятки Х–ХІ століття, які повністю поховали Московітську історіографію стосовно розвитку західноукраїнських земель в цей період.
Про це сьогодні, 28 грудня, розповів начальник археологічної експедиції, директор Інституту археології ЛНУ ім. Франка Михайло Филипчук.
Територія Пліснеського городища займає близько 300 га площі і є унікальною пам’яткою ранньосередньовічної доби України. З історією цього давнього поселення пов’язано чимало легенд, одна з яких повідомляє про княжну Олену, яка заснувала в місті монастир та про княгиню Ольгу, яка нібито походила з цих земель, але історично ці факти не підтверджено.
За словами Михайла Филипчука, за роки розкопок, археологи знайшли безліч речових доказів, які засвідчують існування на цій території державних структур ще до походу сюди Володимира Великого в 992-993рр.
«Крім курганів, жител та поховань, археологи розкопали у Пліснеську також залишки молитовного дому та культової споруди з рештками жертвоприношень, які є унікальними для нас і свідчать про самобутність і історичну вагомість цього місця», – додав археолог.
Виявлені матеріали заповнюють багато «білих плям» в українській історії та є беззаперечним доказом того, що городище Пліснеськ дійсно було найдавнішим центром християнства на західноукраїнських землях.
Детальніше про стародавній Пліснеськ
На виставці представлені фотографії поховань, які знайшли в Пліснеському городищі, можна побачити прикраси та предмети побуту: речі з металу, кераміку.
«За двісті років унікальні знахідки трапляються щороку і виділяти окремі знахідки не можна, бо це комплекс. Є важливими навіть дрібні речі: кераміка та металеві речі. Знахідки з городища є одними з найпрезентабельніших речей, які зберігаються у Львівському історичному музеї. Пліснесько є важливою пам’яткою формування держави, зародження культури в цьому регіоні. Комплекс може бути придатним не лише для вирішення наукових проблем, але має великий туристичний потенціал. Можна реконструювати окремі елементи городища, наприклад, оборонні конструкції, житлову забудову. Окремі елементи можна збудувати з дерева, поблизу є ліс», - розповів директор археологічного музею ЛНУ ім.. Івана Франка Ярослав Погорєльський.
Лише у 1946-49 р.р. Іван Старчук розкопав 28 жител, 96 ігумаційних поховань, 5 курганів. Результати розкопок різних років допомогли науковцям виділити два періоди розвитку пам’ятки: слов’янський (VIII-X) та давньоукраїнський (IX-XIII).
Директор Львівської картинної галереї Борис Возницький не виключає можливості того, що княгиня Ольга народилася саме в Пліснеську. Він планує поставити пам’ятник видатній володарці Київської Русі біля Пліснеського городища.
Під час розкопок у Пліснеському городищі, що знаходиться поблизу села Підгірці Бродівського району Львівської області, археологи знайшли цінні пам’ятки Х–ХІ століття, які повністю поховали Московітську історіографію стосовно розвитку західноукраїнських земель в цей період.
Про це сьогодні, 28 грудня, розповів начальник археологічної експедиції, директор Інституту археології ЛНУ ім. Франка Михайло Филипчук.
Територія Пліснеського городища займає близько 300 га площі і є унікальною пам’яткою ранньосередньовічної доби України. З історією цього давнього поселення пов’язано чимало легенд, одна з яких повідомляє про княжну Олену, яка заснувала в місті монастир та про княгиню Ольгу, яка нібито походила з цих земель, але історично ці факти не підтверджено.
За словами Михайла Филипчука, за роки розкопок, археологи знайшли безліч речових доказів, які засвідчують існування на цій території державних структур ще до походу сюди Володимира Великого в 992-993рр.
«Крім курганів, жител та поховань, археологи розкопали у Пліснеську також залишки молитовного дому та культової споруди з рештками жертвоприношень, які є унікальними для нас і свідчать про самобутність і історичну вагомість цього місця», – додав археолог.
Виявлені матеріали заповнюють багато «білих плям» в українській історії та є беззаперечним доказом того, що городище Пліснеськ дійсно було найдавнішим центром християнства на західноукраїнських землях.
Детальніше про стародавній Пліснеськ
Галичина.Інфо » Галичина » культура » У Львівському історичному музеї виставка артефактів VIII-XIII ст.ст
вибір редакції
-
Якась гнилизна в Галицькім королівстві
-
Єврорегіон Галичина
-
Фестиваль "Єдина Галичина"
-
Вибір Галичини 2014
-
Чи можлива успішна Галичина?
-
"Drang nach Osten!" або мале переселення народів
-
Відторгнення Галичини
-
Чи можлива Західна Україна без єдиного інформпростору?
-
Політична самоорганізація Галичан
-
Європейській Галичині "Досить воєн!"
Цей день в історії.
26 вересня:
1941 - З Львівської цитаделі (табору для радянських військовополонених) звільнено першу партію полонених галичан - 1500 осіб.1942 - З Тернопільської області депортовано в табір знищення Белжец 4938 євреїв, зокрема з Озерян вивезено 813 осіб, на місці убито 130 осіб, зі Скала – 1625, вбито при вивезенні 30 осіб, з Коралівки – 700, з Мельниці – 1000, з Борщева – 800 осіб.
Усі права застережено.
Передруки без зворотнього посилання заборонено.
galychyna.info © 2010-2014
Передруки без зворотнього посилання заборонено.
galychyna.info © 2010-2014
Рекомендовано до перегляду:
Одинадцять львівських скульпторів запрезентували у глині своє бачення світу на виставці у Львівському музеї ідей. Кожен подав по роботі-дві...
29 серпня, у Львівському музеї історії релігії відкрили виставку ритуального єврейського срібла під назвою «До і після». Там представлено предмети XVIII, XIX, XX століть. Майже всі предмети використовували на теренах Західної України в обрядових
До 20-ліття Історико-краєзнавчого музею міста Винники біля Львова працівники музею презентували етно-проект «Крізь віки». Окрім реконструкції вигляду хати, якою вона була на наших теренах майже тисячу років тому, музейники пропонують відвідувачам
«До кінця цього року ми плануємо видати книгу про пам’ятки, які є у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях. У книзі буде короткий опис, адже доволі часто навіть мешканці населеного пункту не знають про пам’ятки, які є на його
Україна та Польща планують внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО пам’ятки сакральної архітектури. Від кожної із держав до списку мало б увійти по вісім унікальних церков 16 – 19 ст., які мають свій неповторний стиль та виразні конструкції.