Галичина.Інфо

Погляд на свобідну Галичину

Погляд на свобідну Галичину

по Збруч!

Що є Галичина?

То є бистрі ріки, широкі поля, високі гори і щирий нарід? Чи то є ярмова рана, яка вже чи не від тисячі літ гниє і не може ні згнити, ні виздоровіти? Сей дух ярма пройняв чи не усю Галичину ледь не до костей, і вона вже віддавна зачала гнити із свого мозку — інтеліґенції. А ті клітини, які ще здорові і поборюют до скидання ґніту гейби стоят на узбіччі...



Галичина в контексті українського міту

В Галичині жиє понад 11% населення України. Понад 85% населення Галичини — корінні галичани, решта — присланці з України та інші. Навіть в контексті демографічної кризи 90х-2000х років у Галичині приріст населення в деяких реґіонах був додатнім. Галичина менш урбанізована, ніж території на схід від Збруча, отже є певна рівновага між сільським та міським населенням. Більшість сільського (і частина міського) населення Галичини ще до сеї пори говорит галицков мовов чи галицко-українським суржиком (як і автор сеї статті). Різниця між галичанами та українцями є не лиш мовна, а й антропологічна та генетична: більшість галичан належат до карпатського антропологічного типу, а також частка кельтської крові в них становит майже 20% (так само, як у їх найближчих родичів хорватів, словаків та гуралів).

Економічно Галичина неоднорідна. Рівень промисловості невисокий, але за часів існування СРСР був вищим, ніж за омріяної незалежності. Незалежність зробила в Галичині такий упадок, гейби война. Але є перспективи.

На початку 2000х років частка прибутків від комп'ютерних застосунків (програмового забезпечення) виробленого лиш у Львові склала 30% від усіх прибутків сеї сфери в Україні. Свого часу у Тернополі на “Оріоні” виробляли передову в Україні та СРСР радіотехніку. Поліграфічні комбінати Львова, Тернополя, Стрия та інших міст мают потуги, які дозволяют виготовляти та експортувати продукцію навіть у інші країни (так, до речі, вже є).

У Галичині є хороші запаси вапняку та гіпсу. Дністровський гіпс за якістю кращий від польських гіпсів долини Ніди, з яких сє розвинула будівельна промисловість Польщі. Галичина має запаси нафти (майже вся територія), газу (Карпати), чорне вугілля (пласти виходят на поверхню у Карпатах). А ще золото, срібло. Але наразі то сє не розвиває. Лісове господарство в занепаді. Ліс рубают, але майже не садят (а можна запустілі площі перетворити на розсадники для майбутніх лісів чи узлісь, деревина з яких піде на будівництво та паперову промисловість).

Сільське господарство переживає стагнацію. Колгоспи майже відмерли, а ефективних ґаздів мало. Сади заростают бур'янами. Цукрова галузь, яка колись була козиром цілої України, тепер в занепаді. Але заводи є і готові працювати.

В Галичині понад 90% всіх замків, палаців та архітектурних пам'яток держави Україна. Більшість понищені часом, але придатні для відновлення. То є частина історії, яку, вдало подавши, можна перетворити на заробіток.

В Галичині багато природних цікавих місць — починаючи від Карпат і завершуючи найбільшим в Европі Дністровським каньйоном. А ще печери, водоспади (найбільша у світі гіпсова печера Оптимістична, печера-зародок Трипільської культури Вертеба та інші)...

У транспортному відношенні Галичина — то є міст із Европи в Азію. Через Галичину проходят чи не найважливіші транспортні шляхи, шляхи газо- і нафтопостачання. А що з того має конкретний галичанин?.. А може мати...

У Галичині трудящий нарід. Бо тільки трудящий нарід може на заробітках закордоном заробляти понад 20% валового прибутку України. І то на 11% її населення!..

Нас годуют мітами про субсидійність реґіону. А насправді, Галичина — реґіон, який на перших місцях за сплатов податків в Україні та чи не на останніх за субсидіями.

То хто кому потрібен більше?..



Галичина геополітична

Лише воля більшості населення зробит Галичину свобіднов та процвітаючов. Бо так просто такий ласий для України, Польщі та може ще когось реґіон ніхто не відпустит. Тому і будут провокації, спрямовані на причеплення до галичан ярликів “терористів”, “радикалів”, “нациків”, аби мати привід “усмирити”, “втихомирити”, “пацифікувати”. Бо контроль за воротами Европи та Азії — то чи не наріжний камінь геополітики у Центральній Европі.

Лиш інтеліґенція в Галичині неоднорідна. Політичні українці поділені на тих, які бачат Галичину у складі України та тих, які бачат Галичину свобіднов, але українськов. Політичних галичан мало, вони наразі не викристалізували сє із загальної маси тих, які б не проти “по Збруч!”, вони малодіяльні і жиют радше мистецькими проєктами, ніж державотворенням...

Але є інший бік медалі. У боротьбі світів та ментальностей є змога консолідувати слов'янський світ у протистоянні між світами германським, арабським, китайським тощо. І якщо ся консолідація буде на основах рівноправ'я, то Галичина увійде у сей союз як рівноправен учасник, як самобутній реґіон, як колиска усього слов'янського світу...

Нам належит вибрати: стати історійов чи увійти в історію...

Треба діяти!..


_ _ _

19 лютого 2011

Борис Явір Іскра

уривок роману “На згарищі...”

Рекомендовано до перегляду:

» » » Погляд на свобідну Галичину

топ

    Цей день в історії.
    16 лютого:

    Сьогодні немає свят та памятних дат.
  • dle шаблоны бесплатно
  • ,
  • Игры для Андройд
  • Усі права застережено.
    Передруки без зворотнього посилання заборонено.
    galychyna.info © 2010-2014