Галичина.Інфо

Лекції про генеалогію в Едмонтоні

Лекції про генеалогію в Едмонтоні Небувале зацікавлення в Едмонтоні викликали недавні лекції з української генеалогії Джона Пігача з Йорктону (Саскачеван). 31 березня він виголосив доповідь у серії лекцій Канадського інституту українських студій на тему «Австрійські записи для дослідження галицьких родинних історій». П. Пігач є добре відомим дослідником генеалогії та автором книги-бестселераUkrainian Genealogy: A Beginner’s Guide (Видавництво КІУСу, 2007). Досліджуючи українську генеалогію, він здійснив численні поїздки до архівів в Україні, Польщі, Чеській Республіці та Австрії.

У своїй доповіді п. Пігач розповів про записи, зроблені під час австрійського правління в Галичині і на Буковині(1772–1918), на основі яких українці, поляки, німці та люди інших національностей, які походять з Галичини, могли б реконструювати повсякденне життя багатьох поколінь своїх предків.

У 1782 р. австрійська влада, замість створення державного відділу, видала указ, згідно з яким провадження демографічними записами покладалося на Католицьку церкву, а згодом і на інші церкви. Більшість метричних записів починаються з 1784 р. і можуть існувати у двох примірниках —парафіяльному ориґіналі та єпископській копії. У церковних метричних записах міститься не просто інформація про дати народження, шлюбу та смерти: на основі цих документів можна досліджувати шлюби, рівень смертности, спалахи епідемій, професійну зайнятість та інші сторони життя селян. Парафіяльні реєстраційні записи, що збереглися в державних українських архівах та не мають ніяких приватних обмежень, були зняті на мікрофільми Церквою Ісуса Христа Святих останніх дніві можуть бути замовлені.

Дані Йосифінського (1785–88), Францишканського (1819–20) та Стабільного(Stabile)кадастрів (1819–30, 1841–51, з мапами),компенсаційного (1840-і) та інших земельних і податкових записів (1870-і) дають уяву про економічний стан галицького селянства і показують еволюцію краю протягом тривалого проміжку часу.Згідно з указом імператора Франца у 1817 р. для Стабільного кадастру були створені кадастрові мапи, які включали власне мапи, а також рисунки земельних наділів (маштаби обох 1:2,2880, 1:1,440 і 1:720) та різні тексти.На них можна знайти точне розташування родинного будинку та наділів.Кадастрові записи нині зберігаються в кількох архівах південно-східньої Польщі й західньої України. Було видано кілька топографічних серій мап реґіону, доступних сьогодні в інтернеті: http://lazarus.elte.hu/hun/digkonyv/topo/3felmeres.htm.

Австрійські документи на військовослужбовців до 1868 р. нині зберігаються у Військовому архіві Відня і також були зняті на плівки Церквою Ісуса Христа.Однак пізніші документи були втрачені.

1 квітня п. Пігач виголосив другу доповідь перед переповненою авдиторією в Провінційному архіві Альберти, яка була організована спільно Альбертським товариством сприяння українським студіям та Генеалогічним проєктом Альберта–Україна. У своєму виступі «Від свого дому до дому предків: у пошуку українського коріння» доповідачзосередився на більш практичних аспектах генеалогічних досліджень. Необмежений доступ до матеріялів в українських архівах, наявність мікрофільмів парафіяльних записів та численні електронні бази даних до невпізнання змінили цю ділянку. П. Пігач порадив присутнім в авдиторії розпочати свої пошуки вдома, збираючи інформацію у членів родини, родичів та друзів. Таку інформацію можна знайти у свідоцтвах про народження, шлюб і смерть, у паспортах, листах, на конвертах, фотографіях та інших паперах. У родинних історіях, написаних родичами, можуть міститися не лише назви предківських сіл, але й їхні імена. Місцеві й церковні історії часто включають місце походження предків імміґранта. Іншими можливими джерелами є некрологи та записи з провінційних демографічних установ і похоронних будинків. Записи про натуралізацію, реєстраційні та військові записи 1940 р. також надійне джерело інформації про місце народження предків-імміґрантів. У списку пасажирів, які відправлялися за океан (напр., з Гамбурґу), наявні назви сіл, звідки вони виїхали. Якщо предок приїхав до Альберти перед 1900 р., то досить імовірно, що назва його батьківського села міститься у словнику Володимира КеяDictionary of Ukrainian Canadian Biography of Pioneer Settlers of Alberta 1891–1900.Кілька веб-сайтів сприятимуть швидкому пошуку численних записів та баз даних, як-отwww.ancestry.com, www.familysearch.org, www.collectionscanada.gc.caта ін.


Знайшовши назву родинного села, за допомогою географічних довідників можна знайти його місцезнаходження на мапі, а також його правильне написання й додаткову інформацію.З цією метою можна скористатися пошуковою службою «Google Earth», яка також надасть аеровізуальний вигляд місцевости. Ті, в кого родинне коріння походить з південно-східньої Польщі і чиї родичі були вислані звідти після Другої світової війни, можуть скористатися державними архівами в Перемишлі.

Рекомендовано до перегляду:

» » » Лекції про генеалогію в Едмонтоні

топ

    Цей день в історії.
    26 лютого:

    Сьогодні немає свят та памятних дат.
  • dle шаблоны бесплатно
  • ,
  • Игры для Андройд
  • Усі права застережено.
    Передруки без зворотнього посилання заборонено.
    galychyna.info © 2010-2014