Галичина.Інфо

У Львові вперше вручили археологічну премію та золотий стилос

У Львові вперше вручили археологічну премію та золотий стилос Львівське обласне відділення Спілки археологів України 22 грудня нагородило переможців першої щорічної премії імені Ярослава Пастернака та премії «Золотий стилос». Згідно з рішенням Капітули премії, Премію імені Ярослава Пастернака 2011 року отримав Науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України за діяльність у галузі археологічних досліджень, збереження та популяризації археологічної спадщини України.

Цьогорічну премію «Золотий стилос» за популяризацію археологічної спадщини та давньої історії отримала журналістка газети «Ратуша» Наталя Дудко. Водночас члени журі високо оцінили творчі доробки і інших трьох кандидатів на отримання премії Юлії Ліщенко (газета «Високий замок»), Аліни Небельмес (за серію публікацій в Інтернет-виданні zahid.net) та Уляни Депутович (газета «Львівська пошта»).

«Від імені Спілки щиро вітаю переможців. Цього року Львівське відділення Спілки заснувало відразу дві премії, присудження яких відбуватиметься щороку. Переконаний, такий крок допоможе у популяризації археологічної науки та сприятиме зацікавленню у вивченні нашої минувшини», - сказав під час нагородження голова Львівського обласного відділення спілки археологів України Тарас Милян.

Яросла́в Іва́нович Пастерна́к (* 2 січня 1892, Хирів — † 22 січня 1969, Торонто, Канада) — український археолог.
Народився 2 січня 1892, м. Хирів Старосамбірського району Львівської області.
Після закінчення Перемиської гімназії у 1910—1914 студіював класичну філологію та археологію на філософському факультеті Львівського університету. 1914—1918 служив у австрійському війську, після Листопадового Зриву в Галичині перейшов у ряди VII бригади Української Галицької Армії, побував у Наддніпрянщині і влітку 1920 опинився в таборі інтернованих в Чехо-Словаччині.
У 1922—1925 продовжував археологічні студії на Карловому університеті в Празі у всесвітньовідомого славіста Любора Нідерле, працював на кафедрі археології Українського Вільного Університету. Захистив дисертацію «Руські Карпати в археології» і 26 березня 1926 одержав звання доктора філософії. 1923—1928 працював асистентом Державного Археологічного Інституту в Празі і провів великомасштабні розкопки на терені старої Праги, зокрема, на королівському замку «Градчани». У 1928 повернувся у Львів, 1929 став дійсним членом НТШ і протягом 1928—1939 очолював музей НТШ.

Найважливіші розкопки провів на терені княжого Галича (1934—1941), де відкрив Успенський собор з саркофагом Ярослава Осмомисла. В 1935 габілітувався на доцента УВУ в Празі, в 1936—1939 та 1942—1944 був професором греко-католицької Богословської Академії у Львові, в 1939—1941 — професором і завідувачем кафедри археології Львівського університету, в 1940—1941 — старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту археології АН УРСР.

У 1944 Я. Пастернак емігрував, був науковим працівником університету в Геттінгені, професором УВУ в Мюнхені, читав лекції у Боннському університеті. В 1949 прибув до Канади, у Торонто, де й провів решту свого життя, активно працюючи над різними проблемами української археології.
Помер 22 листопада 1969 року у Торонто.

Праці:
* Коротка археологія західноукраїнських земель. — Львів, 1932;
* Старий Галич. — Краків-Львів, 1944; Археологія України. — Торонто, 1961;
* Ранні слов'яни в історичних, археологічних та лінгвістичних дослідженнях // Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка. — 1976. — Т. 189.

Рекомендовано до перегляду:

» » » У Львові вперше вручили археологічну премію та золотий стилос

топ

    Цей день в історії.
    22 вересня:

    1939 - У Винниках, об 11.00 підписано угоду між командуванням польського гарнізону у м. Львові і радянськими військовим командуванням про передання м. Львова Червоній армії. О 14.00 польські війська почали складати зброю, о 15.00 з’єднання 2-го кавалерійського корпусу у пішому строю сумісно з танками 24-ї, 38-ї та 10-ї танкових бригад вступили у місто. Пункт 8 підписаної польською і радянською сторонами угоди гарантував офіцерам польської армії особисту свободу і недоторканість їхнього особистого майна, право на виїзд до зарубіжних країн. Ці умови не було виконано: при виході з міста обеззброєні колони поляків були оточені частинами Червоної армії і НКВС та відправлені до концтаборів.
  • dle шаблоны бесплатно
  • ,
  • Игры для Андройд
  • Усі права застережено.
    Передруки без зворотнього посилання заборонено.
    galychyna.info © 2010-2014