Галичина.Інфо

Чи є надія у Успенського собору у Крилосі?

Чи є надія у Успенського собору у Крилосі? 27 вересня 2013 р. в селі Крилос Галицького району Івано-Франківської області відбувся семінар - практикум «Успенський собор Галича». Проблематика проведення заходу стосувалася питань реставрації, консервації та музеєфікації пам'ятки ХІІ ст. – фундаменту Успенського собору (охоронний № 090021/1 Н) в с. Крилос Івано-Франківської області. Даний об’єкт є важливим для культурної спадщини не лише для Галичини, а й для усього цивілізованого християнського світу.

Проблемним питанням фундаментів Успенського собору в попередніх роках було присвячено три міжнародні конференції. Для пошуку спільних поглядів на майбутнє пам’ятки національного значення, актуалізації вирішення проблемних питань, шляхам популяризації об’єкту як сакрально-туристичного, був проведений даний семінар – практикум. Його робота складалася з трьох основних етапів: пленарних доповідей, наукової дискусії, прийняття резолюції.

Захід проведено за ініціативи Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Національного заповідника «Давній Галич». Його організаторами виступили Міністерство культури України, Департамент культурної спадщини і культурних цінностей, Національний комітет України ІСОМОS, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень, Національний заповідник «Давній Галич».

Роботу семінару благословив Генеральний вікарій Івано-Франківської митрополії УГКЦ о. О.Каськів. В роботі семінару – практикуму прийняли участь голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк, начальник управління культури національностей та релігій облдержадміністрації Володимир Федорак, начальник відділу охорони культурної спадщини та музейної справи облдержадміністрації Андрій Давидюк, заступник начальника управління архітектури та містобудування облдержадміністрації Ігор Шевчук, голова Галицької райдержадміністрації Григорій Івасишин, голова Галицької районної ради Петро Стрембіцький, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України Максим’як Лідія, представники духовенства Івано-Франківської митрополії УГКЦ, помічники народних депутатів України та науковці провідних закладів України.

Присутні заслухали наступні доповіді: «Збереження та використання пам’яток культурної спадщини Прикарпаття: проблеми та виклики сьогодення» (Максим’як Лідія, територіальний представник з питань охорони культурної спадщини та переміщення цінностей Міністерства культури України), «Успенський собор Галича – сучасний стан та наслідки незаконних втручань в пам’ятку» (Гайда Микола, заступник директора Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS), «Проект консервації та музеєфікації Успенського собору» (Бевз Микола, доктор архітектури, завідувач кафедри Національного університету «Львівська політехніка», дійсний член УК ICOMOS), «Методика консервації і музеєфікації архітектурно-археологічних об’єктів» (Петрик Василь, кандидат архітектури, старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS та Осадчий Руслан – завідувач відділом охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, дійсний член УК ICOMOS), «Реабілітація, консервація та музеєфікація пам’ятки – проблеми та перспективи» (Береговський Олександр, генеральний директор – науковий керівник Національного заповідника «Давній Галич», дійсний член УК ICOMOS).

Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк подав своє бачення місця Галича в історії України і ситуації з фундаментами Успенського собору: «…Галич повинен стояти в одному ряду зі стольним Києвом в державотворчих процесах України. Українське суспільство повинне розуміти глибоку роль Галича в історії нашого народу. Відновити історичну пам’ять про Галич – незаслужено забутого, а інколи й спеціально знищеного різними завойовниками, - ось одне з завдань. Науковцям вартує дослідити угорські архіви, зокрема, в Будапешті – для пошуку відомостей про минуле княжої столиці. Одним з елементів відновлення даної пам’яті може стати відбудова Успенського собору – як частини колишньої величі, державної і духовної. Ми, влада, повинні дослухатися до думок науковців, і на основі цього, прийняти рішення. Можуть бути наступні етапи вирішення даної справи: на першому ми консервуємо фундаменти і встановлюємо на них скляну підлогу, щоб відвідувачі могли бачити спадщину минулого. Вхід до фундаментів залишимо відкритим для істориків та археологів – для подальших досліджень. На другому етапі можна було б приступити до відновлення самого собору. Ми маємо позитивний досвід подібних робіт. Для прикладу, монастир – Скит Манявський…». Очільник області висловив подяку науковцям за їхню попередню працю і запевнив, що будь – які роботи не будуть розпочаті без науковців.

Доповідачі торкнулися ряду важливих питань: необхідності узгодження всіх робіт на пам’ятках національного значення з центральним органом в сфері охорони культурної спадщини (Л.Максим’як); стану фінансування регіональних цільових програм для виготовлення облікової документів щодо пам’яток та проведення наради на всеукраїнському рівні щодо об’єктів спадщини (В.Федорак); неприпустимості порушення Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини».

Виступи всіх доповідачів та учасників дискусії засвідчили, що байдужих до долі фундаментів Успенського собору не було.
У виступах було озвучено ряд моментів, які дотичні до існуючої ситуації з фундаментами Успенського собору в Крилосі. Зокрема, про те що: фундаменти собору є унікальним об’єктом України та Європи; відбудова подібних об’єктів неможлива без наявної документації (схем та фотографій), без знання про реальний вигляд споруди – що може призвести до зміни історичного середовища; використовувати і адаптовувати пам’ятку у сучасному періоді слід без зміни її автентичного вигляду, на основі світової практики (консервації); збережені фундаменти цінні самі по собі і вже тепер є музеєм «просто неба».

Д-р Микола Бевз розповів про світовий досвід у справі подібних пам’яток – на прикладі вежі Святого Марка, Форума Романума, Помпей та Геркуланіума (всі в Італії). На його думку, нова будова могла б спричинитися до нищення простору – оскільки тут є великі нашарування досліджених і недосліджених об’єктів (за різними оцінками досліджено тільки близько 30% площ). Ніхто з науковців не знає, як точно виглядав собор у Крилосі, а існуючі проекти візуальних зображень є тільки авторськими гіпотезами дослідників. У випадку з Крилосом необхідно дотримуватися методу «руїни», який є світовим і науковим – коли кожен може візуально оглянути віднайдені фундаменти, без будови на них новотворів. За словами доповідача, багато руїн внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО і вони приносять прибуток завдяки туристам.

Представники церкви підтримали необхідність подальшої консервації фундаментів Успенського собору і популяризації інформації про них серед вірних. У їхніх виступах прозвучало: «Не повинен бути храм на роздорі. Храм повинні будувати всі, з любов’ю. Якщо цього може не бути, не вартує створювати конфлікти». Заклики до віднови і піднесення Крилоса – Галича пролунали у виступах священнослужителів о. О.Яцківа, о. Я.Жолоба.

Голова облдержадміністрації М.Вишиванюк заслухавши думки науковців та представників церкви, озвучив наступні важливі пропозиції:
1. Думка науковців та всіх присутніх засвідчує, що фундаменти Успенського собору повинні бути виключно законсервованими. Для будівництва нового храму вартує шукати нове місце;
2. В області потрібно створити оргкомітет для відновлення історичної пам’яті про Галич. Напрацювати план заходів. Провести їхнє громадське обговорення. Виконавці – Галицька райдержадміністрація та Галицька районна рада;
3. Оргкомітет повинен розробити пропозиції і подати їх на затвердження обласною радою;

Облдержадміністрація організаційно сприятиме науковцям щодо поїздки в архів Будапешту (Угорщина) для пошуку матеріалів з історії Галича».
У подальшому обговоренні представники органів державної влади висловили подяку науковцям за їхню роботу, оскільки «семінар дав більший результат, ніж очікувалося. Попереду багато праці для піднесення величі Галича. З поглядом в минуле і думкою про майбутнє ми повинні працювати дальше!». На думку присутніх, семінар був успішним, оскільки він кінцево дав відповіді щодо консервації фундаментів Успенського собору та будівництва нового храму на відповідно підібраній території.

Учасники семінару – практикуму змогли оглянути макет одного з проектів гіпотетичного вигляду Успенського собору, який зараз експонується на місці престолу колишнього собору. Для знайомства науковців були надані схеми існуючих проектів збереження фундаментів собору та інших пам’яток, які розміщені в межах його території (Успенська церква, каплиця Святого Дмитрія, місце поховання князя Ярослава Осмомисла). Також, Національним заповідником «Давній Галич» були підготовані матеріали, які стосувалися попередніх конференцій щодо Успенського собору та чергове число інформаційного вісника «Спадщина».

Рекомендовано до перегляду:

» » » Чи є надія у Успенського собору у Крилосі?

топ

    Цей день в історії.
    17 вересня:

    1920 — Дієва армія УНР зайняла Борщів, Гусятин, Теребовлю та Чортків.

    1939 — Радянська Червона армія вторглася на територію Польщі, анексовано Східну Галичину, Волинь та Західне Поділля.

    1989 — У Чернівцях розпочався І Республіканський фестиваль української пісні «Червона рута».

    1993 — Останні підрозділи російських (кол. радянських) військ залишили територію Республіки Польща.
  • dle шаблоны бесплатно
  • ,
  • Игры для Андройд
  • Усі права застережено.
    Передруки без зворотнього посилання заборонено.
    galychyna.info © 2010-2014