До Львова приїхав Музей сучасного мистецтва із Кракова

Цей музей у Львові вперше. На свій дебют привезли відеороботи та фотографії польських авторів, які творили протягом останніх 50 років. Найвідоміший музей сучасного мистецтва Польщі знайомить львівського глядача із так званим критичним мистецтвом. Бо автори піднімають у своїх творах найгостріші теми суспільства, навіть якщо вони незручні для обговорення чи є на межі моралі. Художники стверджують, що мистецтво - це свобода.

Куратор виставки Моніка Козьол зазначила: "На виставці особливо хочемо запрезентувати з-поміж інших авторів двох художників - Збігнєва Ліберу і Артура Жмієвського. Вони творять критичне мистецтво, яке є важливою рисою польського сучасного мистецтва. Вони почали працювати на початку 90-х років, їхні роботи дуже критично зображали тогочасну суспільну ситуацію, яка була у Польщі".

Серією фотографій "Жінка світу" художник Ане Лан, переодягаючись у різних жінок, стирає межі між расами і національностями. А от Лукаш Хоудек звернувся до теми війни, зокрема, згадав факти масових жертв серед мирного населення у сорокових роках на кордоні між Чехією і Німеччиною.

8-07-2014, 17:52

Автор: Марічка Крижанівська
Джерело: zaxid.net
Категорії: Галичина / культура

версія для друку

Рекомендовано до перегляду:

В УКУ відкрили Галерею сучасного мистецтва
В Українському католицькому університеті відкрили Галерею сучасного мистецтва. Першою експозицією нового мистецького майданчика у Львові стала виставка-діалог «Ребрендинг / Надбанні хрести», яка стала спільним проектом з «Я Галерея» Павла Гудімова.

У Львові раз в місяць можна безплатно відвідати Національний музей
Кожну першу неділю місяця можна безкоштовно подивитися постійні експозиції у Національному музеї ім. Андрея Шептицького, що на просп. Свободи, 20. Серед постійних експозицій: «Давнє українське мистецтво», «Мистецтво XIX — початку ХХ століть»,

У Львові відбудеться фестиваль аудіовізуального мистецтва
Упродовж 2-13 жовтня у Львові триватиме «Тетраматика» – мультимедійний фестиваль, присвячений аудіовізуальному та інтерактивному мистецтву. У ньому візьмуть участь більше двох десятків митців з України, Польщі, Румунії, Тайваню, Німеччини та

Стригун хоче створити Музей історії Галицького театру
"Вже 10 чи 20 років ми хочемо, щоб у Львові відкрили Музей історії Галицького театру. В музеї повинні об’єднати історію театрів Західної України. Якщо зібрати експонати у Львові, то це говоритиме про високий рівень нашого мистецтва", - про це 27

У Львові вчетверте організують школу перфомансу
Четвертий рік поспіль із 28 серпня до 4 вересня у Львові відбудуться потужні фестивалі сучасного мистецтва «Дні Мистецтва Перфоманс у Львові. Школа перфомансу». Програма фестивалю буде підсилена презентаціями нових авторських проектів. Вхід на всі

Галичина.Інфо » Галичина » культура » До Львова приїхав Музей сучасного мистецтва із Кракова

1410 — відбулася Грюнвальдська битва між військами Тевтонського ордену та об\'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

1919 - розпочався перехід урядових структур ЗУНР, галицьких біженців та Галицької армії через р. Збруч. УГА нараховувала 12 піших і одну кінну бригади чисельністю біля 50 тис. вояків, на озброєнні яких знаходилось 603 кулемети і 187 гармат. Разом з тиловими частинами Галицьке військо складало близько 85 тис.

1920 - польський уряд ухвалив ряд постанов “Про проведення земельної реформи в Західній Україні”, згідно з якими земельна реформа проводилася шляхом парцеляції, тобто поділу великих поміщицьких маєтків на невеликі ділянки (парцели) і продажу їх селянам та осадництва, що передбачало утворення окремих садиб (осад). При цьому землею наділялося першочергово польське населення, щоб збільшити його питому вагу в краї.

1920 - нота уряду ЗУНР до Найвищої Ради Антанти, в якій закликалося визнати державну самостійність Східної Галичини. З цього моменту екзильний уряд на чолі з Є. Петрушевичем повернувся до старої назви “Західно-Українська Народна Республіка”. Концепція державної самостійності Східної Галичини була схвалена трудовою (УНТП), радикальною (УРП) та християнсько-суспільною (УХСП) партіями.