Перебіг подій в Україні, надто - останніх півроку, гартував наші душі, але на те вона й душа, щоб, попри все, боліти коли болить. В силу фахових зобов'язань, перечитую rss, потік новин мережить повідомленнями про пасажирів збитого MH17. Пролита кров волає про помсту до неба, проте, в силу людських обов'язків, втримую себе від подібних думок. Вкрай важливо віднаходити нові сенси і цілі, вкрай важливо віднаходити нові сенси і цілі щоб жити.

Взимку двоєдиний тандем Януковича-Путіна наблизив Україну до Європейського Союзу, весною - двоєдиний тандем террористів ДНР-ЛНР і того ж таки Путіна наблизив Україну до НАТО, зрештою, влітку - збитий Боїнг-777 наблизив кінець останньої Російської імперії. Це "легко бачити", як кажуть науковці щоб упустити елементарні доведення.

Упустивши механізми та методи що матимуть місце (в цій парафії і без мене досить аналітиків і пророків), спробуймо уявити собі виклики що постануть в результаті подальшої трансформації. Розуміння цього важливе насамперед для Українців, - адже саме в Україні постав анклав совітської минувшини, де-юре - на Українській території, де-факто - на теренах Російської імперії.

Скута політичними парадигмами і ура-патріотичною риторикою Українська влада не може дозволити собі раптово відступити в неоголошеній війні і відпустити територію Донецького кряжу (нагамуз з тубільним населенням). Але, після зачистки терористичного активу в регіоні і нормалізації роботи соціальних інституцій, це неминуче. Це неминуче хоча б тому, що очевидними стали ріжність психологічних антропологічних архетипів і цінностей, цивілізаційних градацій Далекого Сходу України як інкарнації центральноафриканського гедонізму та решти Україн.

"Легко бачити" що після ратифікації Угоди про асоціацію, осіннього саміту НАТО, завершення АТО та перевиборів до Верховної Ради відбудуться радикальні зміни. І якщо Україна не перетвориться на державу імперського штибу - шансів вберегти цілісність у Російської Федерації не залишиться. Від цього "якщо" залежить дуже багато, - значно більше ніж зараз, - не лише наше майбутнє, але майбуття наших дітей.

А якого майбутнього для своєї дитини бажаєте Ви?

Автор: Iaroslav Monastyrskyi
Джерело: galychyna.info
Категорії: тренди / тексти / вибір редакції / поспільство
Теги: Далекий Схід України, MH17, АТО

версія для друку