Тернопільський музично-драматичний театр нарешті виправдав свою назву, - сьомого листопада на сцені театру відбулось таїнство! Сопричастя до музично-драматичного акту творення з «Dakh Daughters» не залишило байдужим нікого. Вже в антракті було зрозуміло, - тернополяни, присутні на дійстві, ніколи не будуть такими якими вони були до цього.

Зізнаюсь, я особисто, дуже відповідально поставився до концерту, - готувався до нього прослуховуючи улюблені композиції раз за разом. Понад те, - плекав, надаремно, надію, що таки вдасться втримати центр світосприйняття в тій же точці, адже вже переживав катарсис з цими дівчатами. Марно, - зміщення відбулося. І мені це сподобалось. Як і сотням інших.
«Dakh Daughters» складно маркувати, та й не варто. Глядачі люблять їх за драйв і щирість, оригінальність і стиль. Їх люблять бо... вони надаються до любови.

Особливий сентимент в тернополян викликали переспіви Перкалаби та Віки Врадій.
"Бо то є моє море!.." - підспував зал стоячи заключну пісню.

PS
А що "тернопільський пляж не гірший ніж пляж в Маямі", - це доконаний факт! ;)

Автор: Iaroslav Monastyrskyi
Фото: Vira Mylyan-Monastyrska
Джерело: galychyna.info
Категорії: ремарки / фото / культура
Теги: Dakh Daughters

версія для друку